- виголошування
- —————————————————————————————виголо́шуванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виголошування — я, с. Дія за знач. виголошувати … Український тлумачний словник
оратор — а, ч. Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. || Той, хто виголошує промову; промовець … Український тлумачний словник
амвон — і амбон, рідко амбона середня частина солеї перед царськими воротами, призначена для читання Євангелія та виголошування проповідей; дияконський амвон; передвівтарний амвон; рідко зовнішній престол … Словник церковно-обрядової термінології
оратор — 1) (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), красномовець, златоуст, витія, речник; трибун (також громадський діяч); ритор (у Давній Греції та Римі також учитель красномовства) Пор. промовець 1) 2) див. промовець 1) … Словник синонімів української мови